Економічний розвиток

ПРО ГАЛУЗЬ

Місцевий економічний розвиток (МЕР) найчастіше трактується, як процес стратегічного партнерства місцевої влади, бізнесу та громади, спрямований на заохочення інвестицій в нові та існуючі підприємства з високим потенціалом зростання та створення робочих місць з високою продуктивністю праці. МЕР стосується спільної роботи місцевих громад, задля  формування конкурентних переваг території, що приведуть до сталого зростання економіки і підвищення якості життя  всіх членів громади, незалежно від віку, статі, соціальної приналежності.  Діяльність у сфері МЕР охоплює створення та реалізацію стратегій, програм та проектів, які забезпечують формування такого бізнес-клімату та місцевих умов (тверда та м’яка інфраструктура), що сприяють економічному зростанню.

В умовах глобальної ринкової економіки міста та регіони виступають як окремі ринки. Тому територіальні громади на базі існуючих та створюваних місцевих факторів виробництва – природних, фізичних, людських, інтелектуальних, інституційних, інфраструктурних – будують власну самоокупну  конкурентну економічну систему. Вони використовують різноманітні інструменти МЕР і  позиціонують себе по відношенню до інших громад, щоб отримати конкурентні переваги у залученні  зовнішніх ресурсів та високопродуктивних  інвестицій, створити умови для розвитку підприємств та малого бізнесу, забезпечити зростання доданої вартості в містах, розвивати експортне спрямування, поліпшити інфраструктуру, інтегруватися у світову економіку, підвищити доходи та добробут громади.

Стратегічний напрям сфери

«Місцевий економічний розвиток»
Вступ

У 2020 році завершено формування нового адміністративно-територіального устрою. 25 жовтня 2020 року на новій територіальній основі відбулися перші вибори сільських, селищних, міських голів та відповідних місцевих рад. Враховуючи загальний вектор розвитку держави, що спрямований на децентралізацію, базові умови для потенційного розвитку регіонів та країни загалом ґрунтуються на успіху кожної із 1469 новоутворених адміністративним шляхом територіальних громад.

Всебічний розвиток територіальних громад можливий за умов сталого економічного розвитку. Залучення інвестицій, розвитку інфраструктури, створення нових робочих місць, сприяння розвитку підприємництва,  надання якісних публічних послуг у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства забезпечує належний рівень життя людей, може призупинити трудову міграцію, формує сприятливий інвестиційний клімат.  

Основними перевагами  територіальних громад є кадровий потенціал та природні, фінансові й інфраструктурні ресурси. Практичний досвід вказує, що залучення інвестицій відбувається саме завдяки персональній роботі відповідальних виконавців – посадових осіб ОМС різного рівня. Саме від компетенції кадрів та їх інституційної спроможності залежить місцевий економічний розвиток та розвиток громади в цілому.

 Комплексним системним інструментом місцевого економічного розвитку є стратегічне планування, яке повинно базуватися на просторовому плануванні, що і є основою для місцевого економічного розвитку. Без містобудівної документації, яка є графічним вираженням стратегічного бачення розвитку громади неможливо здійснити залучення інвесторів на greenfield brownfield, видати містобудівні умови та обмеження для початку будівництва виробничих потужностей тощо.

Створення умов,  в яких органи місцевого самоврядування матимуть фінансову та інституційну спроможність ефективно використовувати власні ресурси (людські, інфраструктурні, природні та ін.) для залучення інвестицій та формування сприятливого бізнес середовища, стимулювання започаткування бізнесу, створення нових робочих місць та місцевого економічного розвитку територіальної громади в цілому і є завданням цього стратегічного напрямку.

Цей стратегічний напрям є планом дій (адвокації) Асоціації міст України у сфері сталого місцевого економічного розвитку.

Опис проблем

Процес децентралізації  потребує від органів місцевого самоврядування інституційної та фінансової спроможності. До основних проблем сфери місцевого економічного розвитку можна віднести:

  1. Відсутність у більшості органів місцевого самоврядування інституційної спроможності розробляти якісні стратегії розвитку громад, інвестиційні паспорти, проекти розвитку, здійснювати супровід інвестора тощо.
  2. Недостатній фінансовий ресурс, що перерозподіляється на місцевому рівні та обмежений доступ до додаткових фінансових ресурсів призводять до фактичної відсутності бюджету розвитку територіальних громад і неможливості реалізації інфраструктурних проектів.
  3. Застаріла містобудівна документація, що не враховує динаміки розвитку територій територіальних громад  
Стратегічні цілі
  1. Розвиток інституційної спроможності ОМС із формування сприятливого інвестиційного клімату  територіальних громад.
  2. Залучення інвестицій та розвиток малого та середнього підприємництва.
  3. Розвиток муніципальної інфраструктури та містобудування
Оперативні цілі та план їх досягнення
№ЦільОсновний змістТерміни досягненняІндикатори
Стратегічна ціль 1:
Розвиток інституційної спроможності ОМС із формування сприятливого інвестиційного клімату  територіальних громад
 1.1Підвищення інституційної спроможності представників ОМС із стратегічного планування розвитку територіальних громадНадання консультацій та методичної підтримки органам місцевого самоврядування, які планують розробляти стратегії розвитку територіальної громади2021-2023Кількість територіальних громад, які розробили та затвердили стратегії розвитку
Налагодження співпраці між територіальними громадами із інституціями, що надають консультаційну та методичну підтримку щодо розробки стратегій розвитку територіальних громад
Проведення тематичних навчань щодо стратегічного планування розвитку територіальних громад
Представлення позитивного досвіду розробки та реалізації стратегій розвитку територіальних громад
 1.1.1Визначення правового статусу стратегії розвитку територіальної громадиВнесення змін до Закону України "Про засади державної регіональної політки" щодо визначення правового статусу стратегії територіальної громади2021Внесено зміни до законодавства та визначено чіткий правовий статус стратегії розвитку територіальної громади, визначено єдині критерії до написання та звітності із стратегій розвитку територіальних громад
Напрацювання підзаконних актів - методичних рекомендацій із написання та моніторингу виконання стратегій розвитку територіальних громад, що б визначали формальні показники – строки, зміст стратегій розвитку територіальних громад, інші кількісні та якісні показники тощо2021-2022
 1.1.2Спрощення стратегічної екологічної оцінки для окремих видів документів стратегічного плануванняВнесення змін до Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" щодо відміни проведення СЕО проектів програм соціального і економічного розвитку територіальних громад, які  приймаються на  короткостроковий період від одного до трьох років.2022Внесено зміни до законодавства щодо спрощення СЕО
 1.2Підвищення інституційної спроможності представників ОМС із розроблення інвестиційних паспортів територіальних громадНадання методичної підтримки, щодо  розробки та оновлення інвестиційного паспорту громади2021-2023Кількість територіальних громад, які розробили інвестиційні паспорти
Співпраця із інституціями, що надають консультаційну та методичну підтримку щодо розробки інвестиційних паспортів територіальних громад
Стратегічна ціль 2:
2. Залучення інвестицій та розвиток малого та середнього підприємництва
2.1.Залучення інвестицій та супровід потенційних інвесторівРозвиток профільних муніципальних інституцій у сфері залучення інвестицій та розвитку територій – агенцій місцевого розвитку, центрів муніципальних інновацій тощо. Взаємодія з обласними Агенціями регіонального розвитку2022-2024Кількість створених муніципальних інституцій у сфері залучення інвестицій та розвитку територій
2.2Консультативне та методичне супроводження бізнесу з боку ОМССтворення ОМС інституцій з підтримки та розвитку підприємництва2022-2024Кількість створених центрів підтримки бізнесу
2.3Розвиток підприємництва у територіальних громадахСпрощення надання прямої допомоги шляхом внесення змін до Закону України "Про державну допомогу" шляхом виключення місцевих ресурсів з під його дії2021Внесено зміни до Закону України "Про державну допомогу"
Розробка ОМС цільових програм із підтримки мікропідприємництва, малого та середнього бізнесу2022-2024Кількість муніципальних програм з підтримки мікропідприємництва МСБ
Розробка ОМС цільових програм із підтримки соціального підприємництва2022-2024Кількість муніципальних програм з підтримки соціального підприємництва
2.4Підвищення інвестиційної привабливості індустріальних парківВнесення змін до Податкового кодексу України у частині розширення пільг та преференцій для учасників індустріального парку2021-2022Внесено зміни до Податкового кодексу України, кількість зареєстрованих індустріальних парків
 2.5Розвиток мережі індустріальних парківНадання ОМС субвенції із державного бюджету на розбудову мережі індустріальних парків2022-2024Кількість зареєстрованих індустріальних парків
 2.6Створення ОМС центрів креативних високорентабельних індустрійВнесення змін до законодавства щодо визначення правового статусу центрів креативної економіки та технопарків2022
Надання ОМС субвенції із державного бюджету на розбудову мережі технопарків та центрів креативної економіки2022-2023Кількість створених технопарків та центрів креативної економіки
Стратегічна ціль 3:
Розвиток муніципальної інфраструктури та містобудування
3.1 Забезпечення повноважень ОМС у сфері містобудування із дотриманням принципу повсюдності місцевого самоврядуванняНадання контрольних функцій щодо об’єктів класу наслідків СС1, СС2 та СС3 на всій території територіальної громади (за винятком вказаної компетенції ДІАМ) на всіх етапах будівництва із правом реагувати на порушення з боку юридичних осіб.2021-2022Визначення у законі "Про регулювання містобудівної діяльності"широких повноважень ОМС у сфері містобудування
3.2Розроблення нової та оновлення застарілої містобудівної документаціїПередбачення у Державному бюджеті субвенції на оновлення містобудівної документації (комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів).2023-2024Кількість територіальних громад, що оновили містобудівну документацію
3.3Збільшення обсягів фінансових ресурсів, що перерозподіляються на місцевому рівні для капітальних видатківВнесення змін до Податкового та Бюджетного кодексів щодо збільшення відсотку зарахування ПДФО до загального фонду місцевих бюджетів до 80%2022-2024Внесено зміни до Бюджетного кодексу України
3.4.Полегшення доступу малих та середніх громад до коштів Державного фонду регіонального розвиткуСпрямування 30% коштів ДФРР бюджетам територіальних громад у вигляді субвенції пропорційно їх площі та кількості сільського населення2022-2024Внесено зміни до Бюджетного кодексу України та відповідних постанов КМУ
3.5.Надання можливості сільським та селищним радам здійснювати муніципальні запозичення для реалізації інфраструктурних проектівВнесення змін до Порядку здійснення місцевих запозичень2022Внесено зміни до Порядку здійсненнямісцевих запозичень
3.6.Відновлення та створення нової муніципальної інфраструктури за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій (Світовий банк, ЄБРР, ЄІБ, НЕФКО)Забезпечення сталої взаємодії територіальних громад із МФО тощо2022-2024Кількість територіальних громад, що використали кошти МФО для реалізації інфраструктурних проектів
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Підвищення інституційної спроможності ОМС у частині планування стратегічного розвитку – розробки стратегій розвитку громад та інвестиційних паспортів.

Підвищення інвестиційної привабливості територій шляхом створення сприятливого бізнес клімату.

Розвиток мікропідприємництва, соціального підприємництва, малого та середнього бізнесу. Підвищення можливостей прямого впливу ОМС на розвиток малого та середнього бізнесу.

Створення мережі індустріальних парків, технопарків та центрів креативної економіки у територіальних громадах та відповідно створення нових робочих місць.

Чітке визначення компетенції ОМС у сфері містобудування із дотриманням принципу повсюдності місцевого самоврядування. Оновлення містобудівної документації територіальних громад.

СПРИЯТЛИВІ ФАКТОРИ

Підтримка в реалізації Стратегії зі сторони парламенту центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Наявність зацікавленості бізнесу у зазначених змінах до законодавства.

Грантова політика донорів та міжнародних фінансових організацій, спрямована на фінансування окремих оперативних цілей.

ЗАГРОЗИ ТА ПЕРЕШКОДИ

Відсутність політичної волі влади до прийняття окремих змін до нормативно-правової бази.

Нерозуміння необхідності та як наслідок не бажання органів місцевого самоврядування фінансувати розробку документів стратегічного планування та оновлення містобудівної документації.

Слабка кадрова спроможність окремих органів місцевого самоврядування, зумовлена перебуванням на етапі становлення інституцій.

Ця стратегія була підготовлена за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Програми «U-LEAD з Європою», уряду України, Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії.

ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

№ п/пГоловні проблемиМожливі шляхи вирішенняПримітки та коментарі
А. Організаційно-правові та політичні
1А.1. Адміністративно-територіальніСтворення фінансово спроможних територіальних громад;
Завершення процесу об‘єднання територіальних громад;
Затвердити зміни до Конституції, які дозволять забезпечити продовження реформи децентралізації, забезпечивши їй конституційний фундамент;
Максимальне впровадження інструменту МЕР - міжмуніципальне співробітництво;
Запровадження принципів повсюдності місцевого самоврядування.
2А.2. Фінансово-бюджетніРесурси та повноваження органів місцевого самоврядування у сфері МЕР є вкрай обмежені.
Основні проблеми:
Вирішення проблеми можливе тільки шляхом докорінної реформи системи управління на регіональному та місцевому рівні одночасно з проведенням реформи місцевого самоврядування з метою уникнення дублювання функцій та повноважень між органами влади різних рівнів, запровадженням принципів субсидіарності, адмінтерреформою та глибинними змінами Бюджетного, Податкового, Земельного кодексів.1. Незначний перелік визначених чинним законодавством надходжень до спеціального фонду бюджетів міст. Особливо актуалізується у зв‘язку із скасуванням пайових внесків з 2021 року, в результаті чого місцеві бюджети втратять значний ресурс до бюджету розвитку.
2. Декларативність та незначна роль місцевих податків та зборів у формуванні доходної бази місцевих бюджетів.
Ці зміни повинні передбачати розширення частки місцевої бази оподаткування, при якій більшість надходжень від податків та зборів повинна залишатися «на місцях». При цьому у міських бюджетах має суттєво зменшитись частка субвенцій та дотацій.3. Незначна частка доходів місцевих бюджетів, обсяг надходжень за якими може регулюватись рішеннями органів місцевого самоврядування.
4. Обмежений доступ органів місцевого самоврядування до кредитних ресурсів (запозичень).
Крім того, на перспективу, необхідно закріпити повноваження з адміністрування місцевих податків та зборів за органами місцевого самоврядування, що сприятиме більш ефективному збору місцевих податків і зборів  5. Обмежені можливості органів місцевого самоврядування із залучення неподаткових ресурсів для фінансування розвитку міст.
6. Перекладення відповідальності за надання гарантованих державою послуг на органи місцевого самоврядування без забезпечення належного фінансування.
7. Недостатня фінансова база для реалізації органами місцевого самоврядування інвестиційних проєктів та програм на рівні міст.
8. Утримання неефективної мережі бюджетних установ, яка переважно не відповідає потребам територіальних громад, замість безпосереднього фінансування послуг населенню.
9. Значна залежність місцевих бюджетів від офіційних трансфертів з державного бюджету.
10. Домінування у структурі трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам так званих “соціальних субвенцій” та дотацій на покриття соціальних видатків.
11. Недосконалість Формули розподілу цільових субвенцій, що передаються з державного бюджету до місцевих бюджетів.
12. Непрозорість та неефективність механізму надання з державного бюджету місцевим бюджетам субвенцій на соціально-економічний розвиток, розвиток інфраструктури.
В. Управлінські
3В.1. Інформаційні та ментально-психологічніДосягнення цієї цілі вимагає тривалого періоду часу і системних впливів, оскільки подолання стереотипів відбувається досить повільно. Процес вимагає потужної промоційної та інформаційної підтримки.Значною перешкодою є відсутність традицій на навичок в ОМС щодо стратегічного управління. Більшість управлінців орієнтується лише на термін каденції ради та наступні вибори, практично не розглядаючи триваліші перспективи, оскільки зміна складу ради та особи міського голови, як правило, призводить до зміни навіть середньої ланки управлінців. Призначення на посади часто здійснюється за політичною, а не фаховою ознаками.
АМУ та члени-АМУ повинні здійснювати промоцію ідей самоврядування та самоорганізації населення, залучати громади до спільної активності.
Значну допомогу може надати «третій сектор»
Розвитку самоврядування та самоорганізації населення
4В.2. ПланувальніПрийняття Закону України «Про державне стратегічне планування» дозволить територіальним громадам розробляти власні середньо та довгострокові плани розвитку.Стратегії розвитку –короткострокові та не забезпечені ресурсно. Практика просторового планування міст - проблемна, оскільки розвиток міст відповідно до Генпланів обмежується чинними межами, хоч діючі ДБН-360-92** вимагають планувати територію в межах зон містобудівельного впливу, тобто фактично, в межах міських агломерацій.
У даний час громади можуть прогнозувати та планувати доходи бюджетів розвитку тільки на трирічний період (при цьому, що стратегічні плани розраховані, як правило на 5-10 років).
Щодо просторового планування міст, то тут існує проблема взаємного поєднання інтересів регіону (регіональних та районних) схем планування територій з генпланами міст. При розробці Генпланів міст не враховуються перспективи розвитку міст та міських агломерацій. Вирішення проблеми можливе після проведення адмінтерреформи та внесення змін до Земельного кодексу. Доцільною є розробка містобудівельного кодексу, який мав би врахувати цю проблематику.
5В. 3. Контрольні та моніторинговіНеобхідно збільшити кількість ОМС, які вноситимуть статистичні дані до Муніципальної статистики та забезпечити таке внесення на системній основі.На базі АМУ вже створено Муніципальну статистику, до якої ОМС вносять інформацію про бюджетні показники.Відсутність контролю та моніторингу за рядом важливих для місцевого розвитку сфер суттєво зменшує можливості ОМС управляти процесами розвитку на своїх територіях.
Необхідно запровадити системний моніторинг з боку ОМС над сферами МЕР
При формуванні структури виконавчих органів доцільно планувати створення відділів економічного розвиткуНа жаль, через обмеженість ресурсів та повноважень більшість малих міст (у першу чергу міст районного значення) не мають можливості створювати такі підрозділи через відсутність таких позицій в «типових штатах». Доцільно лобіювати перед Мінфіном та МЕРіТ необхідність створення таких підрозділів або хоча б «резервування» окремих штатних одиниць спеціалістів з економічного розвитку
6В.4. КадровіЗ метою вирішити актуальну проблему – відсутність якісних кадрових ресурсів в ОМС (особливо, що стосується стратегічного розвитку громад, розробки проєктних заявок на грант, налагодження співпраці з інвесторами тощо), необхідно на постійній основі проводити навчання, тренінги для ОМСзначна частина службовців ОМС не володіє сучасними знаннями про МЕР
Доцільно змінити підходи до системи оплати праці працівників ОМС таким чином, щоб її розміри залежали від результатів розвитку громадимає місце висока плинність кадрів
преміальні доплати втратили мотивуючу складову
відсутній взаємозв’язок рівня оплати праці службовців з динамікою розвитку економіки міста
7В.5. Менеджмент бізнесу недооцінює «корпоративну соціальну відповідальність» (КСВ)Доцільно ініціювати розробку законопроєкту «Про корпоративну соціальну відповідальність»Позитивна практика КСВ не набула поширення через причини ментального характеру значної частини бізнесу, відсутність законодавчих процедур та стимулів (хоча б моральних) щодо таких підприємств
С. Соціальні
8С. 1. Високий рівень міграції населенняВирішення проблеми міграції населення можливе за умови проведення глибоких реформ перш за все на державному рівні, зокрема прийняттям ряду законів у сферах регіонального розвитку, направлених на вирівнювання рівня диспропорцій розвитку територій та, зокрема створення ТПР інноваційного напряму в регіонах і містах з ознаками депресивності, загальним покращенням бізнес-клімату та інвестиційного середовища, реформою освіти, антимонопольного законодавства. Позитивним змінам також сприятиме децентралізація повноважень та збільшення компетенцій і дохідної бази органів місцевого самоврядування, а також доступ бізнесу до доступних кредитних ресурсів
D. Інфраструктурні
9D. 1. Залежність МЕР від розвитку інфраструктур (дорожньої, інженерної, комунікаційної)Вирішення проблеми можливе лише за умови наявності ефективної державної регіональної політики. Міста не можуть впливати на розвиток інфраструктур, що знаходяться за їх межами, але суттєво впливають на МЕР. Вплив міст на розвиток інфраструктури приватних операторів (навіть в межах цих міст) є дуже обмеженим.
Розвитку комунальної інфраструктури перешкоджає чинна тарифна політика, проблеми з отриманням субвенційних платежів з Держбюджету та загальний занепад сфери ЖКГ. Вирішення проблеми можливе за умови глобальної реформи системи ЖКГ.
10D 2. Відсутність на законодавчому рівні механізму участі портів у фінансуванні розвитку інфраструктури припортових містНеобхідно запровадити механізм фінансової підтримки припортових територій за рахунок спрямування до місцевих бюджетів  частини чистого прибутку, що відраховується адміністрацією морських портів України та портовими операторами (стивідорними компаніями) державної форми власності у вигляді субвенції з державного бюджету на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання об’єктів припортової інфраструктури.На сьогодні органи місцевого самоврядування припортових територій самостійно займаються питаннями будівництва, ремонту доріг, мостів; ремонту очисних споруд; утримання інфраструктурних об‘єктів без участі в цьому морських портів. Хоча саме їх наявність в місті відіграє неабиякий вплив на всю інфраструктуру та стан навколишнього природного середовища.
Вирішення цієї проблеми сприятиме розвитку інфраструктури припортових територій, покращенню транспортної доступності до морських портівВідповідно необхідно розробити і прийняти чіткий механізм фінансової підтримки припортових територій та чіткий механізм використання таких коштів.
11D 3. Низька якість доріг та вулиць населених пунктівНеобхідно:З 1 січня 2018 року в Україні почав функціонувати Державний дорожній фонд.
забезпечити більший обсяг фінансування доріг комунальної власності, зокрема, з Державного дорожнього фонду (на рівні не менше 20%). Особливо актуалізується в контексті зменшення у 2020 році надходжень до місцевих бюджетів акцизу з нафтопродуктів через його 100% зарахування до Державного дорожнього фонду;З цього Фонду кошти на будівництво, ремонт вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах здійснюються у розмірі не більше 20% обсягу такої субвенції.
забезпечити системний та формульний підхід до розподілу субвенції на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання доріг загального користування та комунальної власності;За результатами 2018 року стало чітко зрозуміло, що розподіл субвенції здійснювався на упередженій, суб‘єктивній та несправедливій для ОМС основі. Ці кошти фактично «осіли» на рівні обласних бюджетів і лише в мізерному обсязі були спрямовані до бюджетів громад.
вивести комунальні підприємства з під дії ЗУ «Про державну допомогу суб‘єктам господарювання»;У 8 областях взагалі не виділено коштів на вулиці та дороги населених пунктів, а у 6 такий обсяг не перевищує 10% від загального обсягу, передбаченого на область. В цілому загальний обсяг розподілених коштів субвенції на вулиці та дороги населених пунктів склав 1 млрд гри або 9,6 %. При цьому розпорядниками таких коштів були визначені переважно органи виконавчої влади. Лише у 7 областях розпорядниками такої субвенції були безпосередньо бюджети ОМС
завершити практику списання невикористаних коштів в кінці року, що стосується субвенцій з державного бюджету місцевим, реалізація проєктів яких потребує довготривалого періоду.
12D 4. Ризики збереження культурної спадщини врегулювати правила забудови населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місця України;Наразі розвиток міст України дуже часто здійснюється без врахування його історичного вигляду та об'ємно-просторової структури. Із 401 історичного населеного пункту лише у 25% є містобудівна документація, у складі якої є затверджені історико-архітектурні опорні плани. А це не відповідає вимогам статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
затвердити на території всіх історичних населених пунктів історико-архітектурні опорні плани;
підвищити відповідальність за порушення у сфері охорони об'єктів культурної спадщини;
запровадження державної інформаційної системи нерухомої культурної спадщини, спроможної збирати, накопичувати, здійснюваи обробку, захист, облік та надання інофрмації про об'єкти культурної спадщини.  
13D 5. Низький рівень соціально економічного розвитку гірських територійрозширити  у Законі України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" державні гарантії соціально-економічного розвитку гірських та високогірних населених пунктів;На сьогодні вже затверджено Концепцію розвитку гірських територій українських Карпат (розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 р. № 232-р) та Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020—2022 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2019 р. № 880). Норми Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» на практиці не створюють умови до соціально-економічного розвитку гірських та високогірних населених пунктів. Свідченням того є:
визначити у Законі України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" чіткі принципи та пріоритети державної підтримки розвитку гірських та високогірних населених пунктів;тенденції до скорочення фермерських господарств порівняно із середнім значенням по Україні (наприклад, у Чернівецькій області такий показник знизився на 4,5% за січень-червень 2019 р. порівняно із січнем-червнем 2018 року, у Львівській області з 3,6% до 3,1%, тоді як по Україні відбулося зростання на 10,8%);
передбачити на законодачому рівні створення державного фонду інвестування у проєкти розвитку гірських територій;нижчий рівень зайнятості економічно активного населення в Івано-Франківській (55,6%), Закарпатській (54,5%) та Львівській (56,8%) областях порівняно із середнім показником по Україні (57,1%);
передбачити у Законі України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" закріплення за Кабміном повноваження здійснювати моніторинг виконання державних цільових програм розвитку гірських населених пунктів та забезпечує оновлення таких програм або затвердження нових з метою комплексного вирішення проблемних питань розвитку гірських та високогірних населених пунктів.низьке значення показника питомої ваги дітей, охоплених позашкільною освітою. За І півріччя 2019 р. він знизився у гірських населених пунктах Закарпатської області на 3,1%, Чернівецької області — на 0,1%, в Івано-Франківській та Львівській залишився на рівні попереднього року (56% та 20,4 % відповідно).
Е. Економічні
14Е.1. Тіньова економіка та корупціяЦе комплексна, системна проблема, що не вирішується прийняттям кількох законів чи постанов. Її можливо вирішувати у першу чергу на державному рівні та тільки системно.Можливості місцевої влади щодо подолання проблеми – незначні, але негативний вплив цих факторів на місцеву економіку є вагомим.
Міста, які зацікавлені у динамічному МЕР повинні прийняти місцеві програми, направлені на мінімізацію корупції та місцеві кодекси етики та доброчесності, поширивши їх не лише на службовців органів місцевого самоврядуванняСуттєві зміни ситуації можливі за умов наявності сильної політичної волі на центральному рівні
15Е.2. Нерівномірність розвитку територій та розміщення продуктивних силПроблема не може бути вирішена на локальному рівні.Система державних субвенцій на виконання інвестиційних програм має ряд недоліків, які стосуються, в першу чергу, неповного покриття видатків (освітня, медична субвенції) через недоліки формули розподілу, що відволікає кошти місцевих бюджетів, які могли б спрямовуватися на розвиток громад. Друга проблема, це осідання коштів субвенцій розвитку на обласному рівні, які розподіляються не за формулою, а за суб‘єктивним підходом. А це призводить на практиці до непрозорого розподілу таких коштів, що зменшує рівень якості у використанні таких субвенцій.
Слід розробити на затвердити ефективну державну програму регіонального розвитку.
Прийняти Закони:
 «Про депресивні території та розвиток малих (у першу чергу моно профільних) міст»
Необхідно активізувати кластерні підходи до регіонального розвитку.
Слід внести зміни до Бюджетного і Податкового кодексів, які б створити систему пільг та стимулів для територій з ознаками депресивності.
Всі субвенції на розвиток громад повинні розподілятися між місцевими бюджетами на прозорій та справедливій формулі.
16Е. 3. Низька інвестиційна привабливість та проблеми впровадження інноваційПроблема не може бути вирішена тільки на місцевому рівні. Міста через політику системної промоції територій можуть впливати на власну інвестиційну привабливість, але їх вплив на інноваційну політику - практично дуже обмежений (крім комунальних підприємств), однак відсутність необхідних обігових коштів у КП, переважно через існуючу тарифну політику фактично, різко обмежує такі можливості. Для інноваційних підприємств проблемою є доступні кредитні ресурси.  
17Е. 4. Недооцінка ролі маркетингуМістам доцільно розробити і впровадити окремі Програми розвитку маркетингу міст та підтримки локальних брендів. Причиною відсутності таких програм є переважно брак коштів та невміння залучати зовнішні ресурси для цих цілейМісцевий менеджмент ОМС якщо і готовий працювати в цій сфері, то лише на рівні «зовнішнього маркетингу», тобто промоції міста в зовнішньому середовищі  (переважно використовується містами, які розвивають туризм). Маркетингова і брендингова політика як інструмент МЕР використовується менш ніж 10-ма містами України (більшість проєктів виконано за підтримки проєктів міжнародної технічної допомоги). Маркетинг же локальних торгових марок є несистемним і розвивається обмежено, переважно лише самими підприємствами
18E. 5. Тривала процедура погодження  органами місцевого самоврядування значного обсягу фінансування з місцевих бюджетів із Антимонопольним комітетом УкраїниНеобхідно внести зміни до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», які стосуються:Реалізація норм Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» вкрай негативно впливає на діяльність органів місцевого самоврядування у частині виконання власних повноважень. Немає чіткого бачення, яку державну допомогу, надану через місцеві бюджети, слід погоджувати з Антимонопольним комітетом України (АМКУ). Крім того, з моменту прийняття рішення органом місцевого самоврядування надати державну допомогу до моменту надання позитивного рішення АМКУ може пройти більше 8 місяців.
виключення із форм державної допомоги надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів, а також місцевих гарантій;Хоча, відповідно до постанови Кабміну № 1141 від 27.12.2018 р. «Про внесення зміни до переліку послуг, що становлять загальний економічний інтерес»,  послуги у сфері централізованого теплопостачання, опалення, водовідведення та поводження з побутовими відходами не потребують погодження з Антимонопольним комітетом у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг (рівень обґрунтованості визначає АМКУ), проте інша частина житлово-комунальних послуг, які надають комунальні підприємства, повинні проходити таке погодження.
виключення зі сфери дії Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» діяльність органів місцевого самоврядування, пов’язаної з наданням послуг через комунальні підприємства та установи.Окрім цього, до форм державної допомоги включаються також надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів, місцевих гарантій, збільшення фінансування програм більш ніж на 20% та ін.  За інформацією, отриманою АМУ від міських голів, приблизно третина повноважень, які виконують органи місцевого самоврядування міст, слід погоджувати із Антимонопольним комітетом України, що порушує базові принципи місцевого самоврядування та призупиняє реалізацію важливих місцевих програм розвитку.
19E.6. Ризик збереження об’єктів культурної спадщиниЗ метою вирішення проблемних питань у сфері збереження та охорони об’єктів культурної спадщини пропонується: спростити процедури отримання дозвільної документації для проведення першочергових ремонтно-реставраційних робіт; спростити процедури накладання штрафних санкцій як на фізичних, так і на юридичних осіб; збільшити суми штрафів для фізичних осіб в залежності від нанесеної шкоди для пам’ятки; розробити процедури позбавлення прав власності осіб, які вчинили правопорушення щодо пам’ятки, яке призвело до її пошкодження або знищення.Відсутнє законодавче регулювання у сфері збереження та охорони об’єктів культурної спадщини, як наслідок, існують ризики, що такі об‘єкти можуть бути пошкоджені чи знищені. Збереження на території громади об‘єктів культурної спадщини є важливим як в контексті розвитку культурних цінностей у громадян, так і в питанні розвитку туризму
20E. 7. Відсутня дієва координація між органами державної влади та малими і середніми підприємствамиНеобхідно підготувати та подати Кабміну змін до Положення про Раду підприємців при Кабінеті Міністрів України (пост.№ 54 від 13.02.2008) в частині взаємодії з регіональними та місцевими МСП, їх об’єднаннями консультативно-дорадчими органами з питань підприємництва місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.Відсутність дієвої координації між органами державної влади, до повноважень яких відноситься розвиток малого і середнього підприємництва, та  малими і середніми підприємствами з метою вирішення проблемних питань та задоволення потреб малого і середнього бізнесу
Вирішення цієї проблеми сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу,  створенню додаткових робочих місць, збільшенню надходжень податків до державного та місцевих бюджетів
21E. 8. Відсутність підтримки соціального підприємництваНеобхідно розробити зміни до законів України щодо визначення  соціального підприємництва в Україні; розробити нормативно-правові акти, що визначають механізм та розміри державної підтримки розвитку соціального підприємництва. Вирішення цієї проблеми сприятиме розвитку підприємницького сектору, створення додаткових робочих місць, збільшення надходжень податків до державного та місцевих бюджетівНа сьогодні відсутнє законодавче визначення «соціальне підприємництво» в Україні та державної підтримка його розвитку, що призводить до труднощів розвитку даного напрямку
22E. 9. Відсутній реальний розвиток індустріальних парківНеобхідно вирішити наступні проблеми для того, щоб забезпечити належний розвиток індустріальних парків в Україні:В Україні функціонує 42 індустріальних парків, проте лише одиниці з них функціонують. В умовах України на територіях індустріального парку зареєстровано одне підприємство, а не їх група, як це притаманно для зарубіжних кран. Через це індустріальні парки поки-що не створюють свій потужній сектор. Однією із важливих проблем розвитку промислових парків в Україні є відсутність реальних інвесторів. Тому, фактично, вони ледь виживають. Основне джерело фінансування індустріальних парків — це кошти Державного фонду регіонального розвитку та кошти місцевих бюджетів
нерозвиненість інфраструктури та відсутність необхідних ресурсів для фінансування розбудови індустріальних парків;
можливість, а не обов’язковість надання державної підтримки за рахунок державного та місцевих бюджетів і відсутність чітких процедур її отримання;
нормативно не врегульоване питання щодо податкових преференцій для суб’єктів індустріальних парків;
відсутні гарантії щодо стабільності законодавчо гарантованих умов функціонування та державної підтримки діяльності індустріальних парків;
не унормоване питання надання пільгових кредитів, а також цільового фінансування для облаштування індустріальних парків;
неврегульованість питання із підключенням індустріальних парків до мереж централізованого водопостачання та водовідведення, газопостачання, електроенергетики. 
23E. 10. Нерозвинутість сфери стартапівДля розвитку стартап руху в Україні необхідне: прийняття законопроєктів, які сприятимуть розвитку інноваційного підприємництва, державна підтримка, створення якісних механізмів техніко-економічного обґрунтування проєктів; повне інформаційне забезпечення потенційних підприємців та інвесторів; надання інвесторам гарантій, що мотивуватимуть їх інвестувати в стартапи; спрощення процедур реєстрації тощо.інвестиційні компанії не готові вкладати кошти на етапах, коли існує велика ймовірність ризику, а лише на етапах зростання;
До важливих факторів, які гальмують розвиток ринку стартапів в Україні, слід віднести:банки, перестраховуючи свою діяльність, не виявляють ініціативи фінансувати нові ризикові проєкти;
 венчурні фонди в більшості фінансують проєкти в сфері високих технологій;
відсутня підтримка держави, українське законодавство не пристосоване для роботи зі стартапами, ринком венчурного інвестування;
відсутній ринковий попит вітчизняних компаній на втілення в їх діяльності інноваційних ідеї. Тому більшість з стартапів купуються зарубіжними корпораціями.
Довідково: За даними світового рейтингу стартапів сервісу Startup Ranking, Україна посідає 33 місце серед 150 країн. В Україні у 2016 р. зареєстровано щонайменше 141 стартап-компаній

Верховна Рада України

Президент України

Урядовий портал

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики

Рябцева Наталія Геннадіївна

екперт

Аналітичного центру Асоціації міст України 

Електронна пошта: n.riabtseva@auc.org.ua

Тел. (044) 486-30-82

вул. Січових Стрільців, 73, 12 поверх, м. Київ, 04053

Новини

Усі новини>

Новини

Усі новини>

Прокрутка до верху

Асоціація міст України

Review My Order

0

Subtotal

Taxes & shipping calculated at checkout

Checkout

 
Перейти до вмісту