Освіта

ПРО ГАЛУЗЬ

Освіта була і залишається однією з пріоритетних галузей у системі державотворення, оскільки є соціальним інститутом, що викликаний потребами суспільства формувати певні компетентності, готувати нові покоління до життя, суб’єктів соціальної дії для вирішення економічних, соціальних, культурних проблем, актуальних для людства.

В Україні освіта поділяється на дошкільну, загальну середню, позашкільну, професійно-технічну, вищу та післядипломну. Освітні послуги надаються в державних, комунальних та приватних навчальних закладах. Міністерство освіти і науки України формує державну політику в галузі: визначає її основну стратегію розвитку, розробляє та затверджує державні стандарти освіти, навчальні плани, визначає порядок вступу до вищих навчальних закладів, подає бюджетні пропозиції Міністерству фінансів України про потреби у фінансуванні галузі. Актуальним залишається питання визначення проблем галузі на загальнодержавному рівні та формулювання шляхів їх вирішення як на муніципальних, так і всеукраїнському рівнях.

Мета створення паспорту галузі – висвітлення стану та формування перспектив участі органів місцевого самоврядування в розвитку освітнього простору України згідно з чинною нормативно-правовою базою.

Відповідно до мети визначено завдання:

  • сформувати чинну нормативно-правову базу у сфері діяльності органів місцевого самоврядування у галузі освіти;
  • розкрити головні проблеми та можливі шляхи їх вирішення;
  • визначити цільову аудиторію, якої стосується паспорт;
  • подати статистичні та соціологічні дані галузі;
  • визначити стратегічне бачення розвитку галузі;
  • сформувати законодавчу мапу.

Об’єкт паспорту – повноваження органів місцевого самоврядування у галузі освіти.

Предмет – нормативно-правове підґрунтя діяльності органів місцевого самоврядування з реалізації форм, принципів взаємодії з громадою у наданні її представникам освітніх послуг.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування у сфері освіти наділені власними повноваженнями, а саме щодо:

управління закладами освіти, які належать територіальним громадам або передані їм, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійно-технічної освіти у державних і комунальних загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах, вищої освіти у комунальних вищих навчальних закладах, створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій;

створення при загальноосвітніх навчальних закладах комунальної власності фонду загальнообов’язкового навчання за рахунок коштів місцевого бюджету, залучених з цією метою на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також коштів населення, інших джерел; контроль за використанням коштів цього фонду за призначенням;

забезпечення пільгового проїзду учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів;

вирішення питань про надання професійним творчим працівникам на пільгових умовах у користування приміщень під майстерні, студії та лабораторії, необхідних для їх творчої діяльності;

організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти.

Окрім того, держава делегує такі повноваження органам місцевого самоврядування:

забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти на відповідній території, можливості отримання освіти державною мовою, а в межах території, на якій поширена регіональна мова, − цією регіональною мовою або мовою меншини згідно з нормами статті 20 Закону України «Про засади державної мовної політики»;

забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти, розвитку і вдосконалення мережі освітніх закладів усіх форм власності, фізичної культури і спорту, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів, залучення роботодавців до надання місць для проходження виробничої практики учнями професійно-технічних навчальних закладів;

організація обліку дітей дошкільного та шкільного віку;

надання допомоги випускникам загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів державної або комунальної форми власності у працевлаштуванні;

забезпечення школярів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів/інвалідів I-III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти.

Переважна частина органів місцевого самоврядування мають у своєму складі окремі підрозділи, що здійснюють управління закладами освіти на відповідній території, призначають та звільняють керівників навчальних закладів; подають пропозиції місцевим радам щодо обсягів бюджетного фінансування на відповідний рік.

Органи місцевого самоврядування мають право створювати комунальні заклади освіти, утримання яких цілковито покладається на місцеві бюджети. Заклади освіти фінансуються як із державного, так і місцевих бюджетів, залежно від виду закладу та від того, чи належить він до державної чи комунальної власності.

Розподіл фінансових зобов’язань щодо утримання закладів освіти розподілено таким чином: заклади дошкільної освіти, середньої загальної та позашкільної освіти – фінансуються з бюджетів сіл, селищ, міст; міста районного та обласного значення фінансують, окрім того, діяльність спеціалізованих закладів освіти (гімназії, ліцеї, колегіуми тощо), за кошти обласних бюджетів утримуються заклади вищої та післядипломної освіти; за кошти міст обласного значення-обласних центрів − професійно-технічної освіти. Держава надає органам місцевого самоврядування субвенції на фінансування виключно оплати праці педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів на оплату праці педагогічних працівників, які викладають загальноосвітні дисципліни.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

І. Вступ

Освіта – важливий стратегічний ресурс забезпечення державних і суспільних інтересів та цінностей, тим соціальним інститутом, що гарантує розвиток дітей і молоді, надання необхідних життєвих компетентностей,  підготовку до роботи і самореалізації в світі, що швидко змінюється. Освітня галузь має прямий вплив на добробут як окремих людей, так і громад та всієї держави в цілому. Тому, забезпечення належного функціонування освітньої галузі – одна з першочергових задач, що стоїть перед державною та місцевою владою.

Структура освіти в Україні сьогодні включає: дошкільну, повну загальну середню, позашкільну, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту, а також освіту дорослих (у тому числі післядипломну освіту).

Безпосередньо до повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня у сфері освіти належать питання, що стосуються: дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної та професійно-технічної освіти (для міст обласних центрів).

На жаль, від часу здобуття Україною незалежності освітня галузь зазнає  перманентних змін, нові реформи освітньої сфери розпочинаються, не даючи змогу закінчитись попереднім і не ґрунтуються на глибокому аналізі сучасного стану системи освіти, а також тих вад, що властиві попередній реформі. І сьогодні в Україні реалізується черговий етап реформи Нової Української Школи (НУШ), що покликана зупинити негативні тенденції у сфері освіти та  перетворити українську школу на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності України. Сучасний етап реформи НУШ торкається базової середньої освіти (5-9 класи) та підготовки до реформування старшої школи (10-12 класи). У зв’язку з чим змінюється освітнє законодавство: зокрема, змін зазнали типи закладів загальної середньої освіти, вимоги до засновників закладів загальної середньої освіти, вводиться поняття пансіону тощо

 Законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та складається з так званого рамкового закону – Закону України «Про освіту», спеціальних законів (тих, що регулюють питання функціонування структурних складових системи освіти), Закон України «Про охорону дитинства», інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Повноваження органів місцевого самоврядування відносно сфери освіти визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Фінансування освіти здійснюється згідно з Бюджетним кодексом України.

Водночас стан справ у галузі освіти, не повною мірою задовольняє потреби суспільства, громад і держави. Відсутність належної нормативно-правової бази профільної школи та комунікації щодо реформи НУШ, передача повноважень на місця без належного фінансового їх забезпечення,  кадровий дефіцит та невідповідність мережі закладів освіти запиту громад не сприяють вирішенню питань якості й доступності освіти.

Реформою НУШ передбачено зміну типів навчальних закладів, що надають загальну середню освіту. Замість шкіл І-ІІІ ступенів запроваджуються такі типи закладів середньої освіти: початкова школа –  як школа І ступеню, гімназія – як школа ІІ ступеню, ліцей – як школа ІІІ ступеню, які можуть існувати разом, або окремо. Разом з тим новий для України тип закладу освіти – ліцей –  ще не має Положення. Можлива мережа ліцеїв, за інформацією МОН, формується обласними органами управління освітою, однак на рівні громад – інформація про таку мережу відсутня. Нещодавно (у липні 2021) внесено зміни до Закону України «Про повну загальну середню освіту», які дозволяють будь-яким громадам, за певних умов, бути засновниками ліцеїв, проте до цього вони не мали такої можливості – згідно з попередньою нормою закону, засновниками ліцеїв могли бути лише обласні ради та міста з більше ніж 50 тис населення. Такі обмеження суперечили реформі децентралізації, яка усім громадам (міським, селищним та сільським) надає однакові повноваження у сфері освіти, і за активної участі Асоціації міст України були вилучені.

Водночас постійні зміни в освітньому законодавстві, що  кардинально міняють правила у сфері загальної середньої освіти, не давали змоги місцевому самоврядуванню повноцінно спланувати та розпочати оптимізацію шкільної мережі. В свою чергу невідповідність мережі закладів освіти призводить до нестачі обсягів освітньої субвенції і до надмірного навантаження на місцеві бюджети.

Реформа старшої школи викликає занепокоєння у суспільстві й в освітній спільноті ще й тому, що лишається багато невизначених моментів, відсутні необхідні для її втілення підзаконні акти та немає чіткої дорожньої карти створення мережі закладів, що надають профільну освіту.

Ситуація ускладнюється необхідністю подолання нових викликів, що постали перед освітою у зв’язку із функціонуванням в умовах карантинних обмежень. Так, нагальною потребою сьогодення постає: належне комп’ютерне забезпечення закладів освіти, підключення закладів освіти до Інтернету, цифрова грамотність педагогічних працівників, наявність загальнонаціональної освітньої платформи з відповідним контентом та створення віртуального освітнього середовища.

Окрім цього залишаються нерозв’язаними питання щодо:

  • усунення дублювання контролюючих функцій (Державної служби якості освіти України і обласних державних адміністрацій);
  • вдосконалення формули розподілу освітньої субвенції, що включала б у себе показники, які відповідають вимогам МОН до організації освітнього процесу.

Отже, назріла необхідність змін в галузі освіти, що здатні забезпечити вихід на якісно новий рівень.

 ІІ. Опис проблем
  • відсутність  чіткого нормативно-правового поля щодо запровадження профільної старшої школи, а також механізмів та індикаторів для визначення оптимальної мережі закладів освіти для надання повної загальної середньої освіти та забезпечення рівного доступу до якісної повної загальної середньої освіти дітям із різних категорій громад (зокрема сільських та міських із значною часткою сільського населення) та дітям із особливими потребами;
  • недостатнє фінансування загальної середньої освіти,  зокрема освітньою субвенцією, що не дозволяє задовольнити потреби громад у наданні доступних і якісних освітніх послуг та прибрати залежність забезпечення базового права громадян на якісну та доступну повну загальну середню освіту від спроможності громади;
  • відсутність державного фінансування дошкільної та позашкільної освіти як невід’ємних складових системи освіти;
  • недостатньо коштів на оновлення будівель та матеріально-технічної бази закладів освіти для створення необхідного безпечного та  інклюзивного середовища, дистанційної освіти;
  • недостатній рівень забезпечення закладів освіти необхідними висококваліфікованими педагогічними та керівними кадрами,
  • низькі темпи  запровадження інклюзивної освіти;
  • низький рівень  цифровізації освіти неефективне управління освітою у громадах.
ІІІ. Бачення освіти

Доступна, сучасна та якісна освіта для кожної дитини. Створені умови для розвитку  здібностей дітей та молоді громади

ІV. Стратегічні цілі

Стратегія направлена на:

  1. Формування оптимальної мережі закладів освіти у громаді для надання якісної освіти з відповідним матеріально-технічним та кадровим забезпеченням.
  2. Забезпечення умов для інклюзивної освіти, що є сучасною необхідністю та соціальною цінністю для громад.
  3. Цифровізація освіти, як відповідь на виклики часу: роботи закладів освіти в умовах дистанційного навчання, пов’язаного із глобальною пандемією.
  4. Створення ефективної системи управління освіти територіальної громади.
ЦільОсновний змістТермін досягненняІндикатори
1. Формування оптимальної мережі закладів освіти у громаді для надання якісної освіти з відповідним матеріально-технічним та кадровим забезпеченням
1.1Розробити нормативно-правову базу профільної старшої школиПрийняти необхідні нормативно-правові акти, які регулюють діяльність академічних та професійних ліцеїв:положення про ліцей; типові штатні нормативи ліцею, пансіону як структурного підрозділу ліцею; оновлені вимоги до типового обладнання кабінетів ліцеїв;  Державний стандарт профільної середньої освіти, освітні програми за всіма профілями повної загальної середньої освіти, інші необхідні навчально-методичних документів2021-2025Розроблені та затверджені: положення про ліцей; типові штатні нормативи ліцею, пансіону як струк-турного підрозділу ліцею; оновлені вимоги до типового обладнання кабіне-тів ліцеїв;  Держав-ний стандарт профільної середньої освіти, освітні програми за всіма профілями повної загальної середньої освіти, інші необхідні навчально-методичні документи
1.2Трансформувати та оптимізувати мережу закладів  освітиРозробити державну програму або Національну стратегію розвитку загальної середньої освіти в Україні на 2021-2027 роки. Законодавчо визначити фінансовий норматив вартості надання освітніх послуг учням та вихованцям, мінімальний кількісний норматив закладів/ класів/ учнів на одиницю населення (міського, сільського)До 2027Розроблена Державна програма трансформації освітньої  мережі;
Здійснено трансформацію освітньої мережі, відповідно до нового освітнього законодавства
Оптимізована мережа закладів, що задовольняють потреби громади в освітніх послугах
1.3Передбачити державну підтримку місцевих освітніх ініціатив щодоЗапровадити на державному рівні систему заохочень і підтримки місцевих освітніх ініціатив (роботи над експериментом чи ін-новаційним проєктом всеукраїнського або регіонального рівня)2022-2025Запроваджено   на державному рівні систему спів- фінансування  місцевих освітніх ініціатив
1.4Вдосконалити  формулу розподілу освітньої субвенцій між місцевими бюджетами, для забезпечення у повному обсязі потреби на заробітну плату педагогічних працівників закладів загальної середньої освітиВнести зміни до Формули та врахувати видатки на:2022-2024Внесено відповідні зміни до Формули. Внесено зміни до порядку поділу класів на групи
оплату годин індивідуального навчання;
реальну потребу на оплату праці вихователів груп подовженого дня;
заміну тимчасово відсутніх працівників, у зв’язку із обов’язковим щорічним підвищенням кваліфікації.
динаміку збільшення кількості учнів в інклюзивних класах.
Також підвищити коефіцієнти:
поділу класів на групи при вивченні окремих предметів та приведення кількості ставок педагогічного персоналу (крім учителів)
Зменшити макси-мальний показник розрахункової напов-нюваності класів у Формулі з 28 до 26. Внести зміни до порядку поділу класів на групи від 25 учнів
1.5Передбачити державне фінансування харчування дітей у закладах освітиРозробити державну програму забезпечен-ня переобладнання харчоблоків закладів освіти згідно з вимогами системи впровадження постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) (Наказ Міністерства аграрної політики та продо-вольства України «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на прин-ципах Системи управ-ління безпечністю хар-чових продуктів (НАССР)» від 01.10.2012 № 590.  Передбачити суб-венцію з державного бюджету на забезпе-чення безкоштовного харчування учнів 1-4-х класів та пільгових категорій2022-2024Запроваджено державну програму для фінансової підтримки переобладнання харчоблоків закладів освіти.
Виділено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на  забезпечення безкоштовного харчування учнів 1-4-х класів та пільгових категорій
1.6Забезпечити обов’язкові безпечні та нешкідливі умови у закладах освітиРозробити відповідну Програму на рівні Кабміну з виділенням щорічного цільового фінансування на здійснення заходів з протипожежного захисту на умовах співфінансування із місцевими бюджетами2022-2023Затверджено Державну програму на забезпечення заходів з протипожежного захисту закладів освіти
.1.7Запровадити оплату праці педагогічних працівників дошкільної та позашкільної освіти з державного бюджетуВнести зміни до Бюджетного кодексу України в частині запровадження субвенції на дошкільну та позашкільну освіту.2023-2027Внесено зміни до Бюджетного кодексу, якими передбачено субвенція, що спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників закладів дошкільної та позашкільної освіти
Передбачити субвенції з державного бюджету на місцеві бюджети на дошкільну та позашкільну освітуЗдійснення фінансування державою перекладених на органи місцевого самоврядування повноважень у сфері дошкільної та позашкільної освіти
1.8Забезпечити вільний вибір педагогічними працівниками суб'єктів підвищення кваліфікаціїЗапровадження механізму «гроші ходять за вчителем», відповідно до якого вчитель сам обирати-ме, де проходити підвищення кваліфікації2022-2024Запроваджено механізм «гроші ходять за вчителем»
1.9Удосконалити типові штатні розписи закладів загальної середньої освіти відповідно до вимог часу   .Внесення змін до типових штатних розписів закладів загальної середньої освіти в частині введення посад: бухгалтера, кухарів, водіїв шкільних автобусів, фахівців з кадрової діяльності, системного адмі-ністратора, асистента дитини, ввести до штату школи з інклю-зивними класами посаду заступника директора, який вестиме роботу щодо супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Ввести додатково по 0,25 ставки практичного психолога та соціального педагога на кожні 150 учнів. Ввести додатково по 0,25 ставки сестри медичної на кожні 150 учнів та додатково 1 ставку при організації навчання учнів у дві зміни; передбачити посаду відповідального за організацію публічних закупівель (уповноваженої особи) для закладів, що здійснюють само-стійний бухгалтер-ський  облік2022-2025Внесено зміни до типових штатних розписів закладів загальної середньої освіти
1.10Забезпечити стабільність та високопрофесійність педагогіч-ного колективу в закладах освітиЗабезпечити гідною заробітною платою освітян та привести до рівня заробітних плат працівників закладів загальної середньої освіти заробітні плати інших категорій педагогічних працівни-ків.2022-2027Підвищена заробітна плата освітян.
Розробити державну програму забезпечен-ня управлінськими та педагогічними кадрами галузь освіти, повернути обов’язкове 3-річне відпрацювання у закладах освіти випускників педагогіч-них закладів вищої освітиРозроблена державна програма забезпечення управлінськими та педкадрами галузь освіти.
Осучаснити навчальні програми курсів підвищення кваліфікації для вчителів, пристосувати їх до сучасних потреб закладів освіти у педкадрах, що можуть читати інтегровані курси.Запроваджено обов’язкове 3-річне відпрацювання у закладах освіти випускників педагогічних закладів вищої освіти.
Оновлено програми курсів підвищення кваліфікації та введено програми для вчителів інтегрованих курсів.
1.11Сформувати дієву мережу закладів профтехосвітиЗдійснити  передачу професійних (професійно-технічних) закладів освіти за наявності ініціативи міст-обласних центрів до комунальної власності.2021-2025Професійні (професійно-технічні) заклади освіти за наявності ініціативи міст-обласних центрів передано до комунальної власності.
Передбачити додаткову дотацію відповідним бюджетам міст-обласних центрів на утримання закладів професійно-технічної освіти та розпочати процес передачі їх у комунальну власністьМіста-обласні центри, що мають у комунальній власності заклади профтехосвіти, отримують додаткову дотацію на утримання цих закладів
Стратегічна ціль № 2
Забезпечення умов для інклюзивної освіти, як такої, що є сучасною необхідністю та соціальною цінністю для громад.
2.1Підвищити якість навчання для дітей з особливими освітніми потребами.Розробити Державну програму забезпечення педагогічними кадрами інклюзивної освіти,2022-2025Розроблена державна програма забезпечення педагогічними кадрами інклюзивної освіти.
Передбачити субвенцію з державного бюджету на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами приватним закладам освіти.Передбачено субвенцію з державного бюджету на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами приватним закладам освіти.
2.2Унормувати роботу асистента дитини у класі інклюзивного навчанняСпільним рішенням Міністерства освіти і науки України та Міністерства соціальної політики України унормувати питання роботи асистента дитини у класі інклюзивного навчання2021-2022Прийнято нормативно-правовий акт Міністерства освіти і науки України та Міністерства соціальної політики України, яким унормовано питання роботи асистента дитини у класі інклюзивного навчання
2.3Забезпечити архітектурну доступність закладів освітиРозробити відповідну Програму на рівні Кабміну з виділенням щорічного цільового фінансування на здійснення відповідних архітектурних перепланувань закладів освіти на умовах співфінансування з місцевими бюджетами2022-2027Забезпечено архітектурну доступність закладів освіти
Стратегічна ціль № 3
Цифровізація освіти, як відповідь на виклики часу та роботи закладів освіти в умовах дистанційного навчання, пов’язаного із глобальною пандемією.
3.1Забезпечити  єдині підходи для організації дистанційного навчанняЗапустити повноцінну роботу національної освітньої платформи як основи для організації дистанційного навчання2021-2024Працює національна освітня платформа, що має необхідний контент для забезпечення якісної повної загальної середньої освіти в умовах дистанційного навчання та забезпечує необхід-ний функціонал 
3.2Оновити комп’ютерне забезпечення  закладів освіти для належної організації дистанційного навчанняЗабезпечити кожного вчителя сучасним комп’ютерним обладна-нням для можливості здійснення навчання у дистанційному режимі.2021-2024Кожен вчитель забезпечений сучасним комп’ютерним обладнанням
Підключити заклади освіти до швидкісного інтернету
3.3Забезпечити навчання цифрової грамотності педагогічних працівниківРозробити та запровадити державну програму навчання цифрової грамотності педпрацівників2021-2023Запроваджено державну програму навчання цифрової грамотності педпрацівників
3.4.Перейти на електронний документообігУнормувати правила електронного документообігу, усунути дублювання електронних доку-ментів паперовими.2021-2027Запроваджено електронний документообіг
Стратегічна ціль № 4
Створення ефективної системи управління освіти територіальної громади
4.1.Усунути дублювання контролюючих функцій щодо діяльності ОМС у сфері освіти (Державної служби якості освіти України і обласних державних адміністрацій)Унормувати правила контролю якості освіти і управління закладами освіти в громаді, закласти вимоги та критерії оцінювання діяльності ОМС в системі освіти громади.2022-2024Чітко визначено на законодавчому рівні функції контролю щодо діяльності ОМС у сфері освіти.
Визначено критерії оцінювання діяльності ОМС у сфері освіти
4.2Забезпечити  єдині підходи для контролю у сфері освіти з боку облдерж-адміністраційВизначити основні форми контролю і періодичність здійснення контролю-ючих заходів з боку облдержадміністрацій.2022-2023Чітко визначено форми контролю і періодичність здійснення контролюючих заходів з боку облдержадміністрацій.
Визначити вичерпний перелік звітності та інформації у сфері освіти, що можуть надавати ОМС до облдержадміністрацій.Визначено вичерпний перелік звітності та інформації у сфері освіти, що можуть надавати ОМС до облдержадміністрацій
4.3Усунути перепо-ни для органів місцевого самоврядування щодо формування освітньої мережіЗмінити норму Закону «Про повну загальну середню освіту» щодо необхідності оприлюднення проекту  рішення за рік до реорганізації, зміни типу чи ліквідації закладів освіти (частина друга статті 32) і вилучити необхідність такого оприлюднення.2021-2022У Законі України «Про повну загальну середню освіту» чітко визначено, що зміни у мережі закладів освіти в сільській місцевості відбуваються після громадського обговорення. Жодних додаткових вимог до засновників закладів освіти не ставиться
4.4Сприяти запровадженню фінансової автономії закладів освітиРозробити та запровадити державну програму навчання керівників закладів освіти основам фінансового менедж-менту й управління2021-2024Запроваджено державну програму навчання керівників закладів освіти основам фінансового менеджменту й управління
Заклади освіти перейшли на фінансову автономію
4.5Спростити та осучаснити процедуру ведення обліку дітей дошкільно-го та шкільного вікуРозробити методичні рекомендації до виконання Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів,2021-2023Розроблено відповідні методичні рекомендації до Порядку. Розроблено зміни до Порядку.
4.6Удосконалити процедуру обрання та призначення на посаду керівника закладу загальної середньої освітиДоповнити статтю 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту» пунктом такого змісту: «У разі, якщо під час завершення першого терміну перебування директора на посаді (6 років) за наслідками інституційного аудиту ДСЯО заклад отримав високий рівень,  засновник може прийняти рішення про продовження контракту з керівником закладу ще один термін без проведення конкурсу».Внесено необхідні зміни до статті 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту»

ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

№ п/пСуть проблемиПропозиції щодо вирішення
Сфера дошкільної освіти
1.  Відсутність коштів у місцевих бюджетах на будівництво нових дошкільних навчальних закладів, незабезпеченість місцями у дошкільних начальних закладах у зв’язку зі зростанням чисельності дітей дошкільного вікуРозробка державної програми зі співфінансування будівництва дошкільних навчальних закладів частково з державного, частково з місцевого бюджетів з урахуванням можливостей територіальних громад
2Складна процедура зміни типу дошкільного навчального закладу (ясел-садка), що знаходяться у комунальній власності, з компенсуючого на комбінованийВнести зміни до Закону України «Про дошкільну освіту», якими вилучити погодження зміни типу дошкільного навчального закладу Міністерством освіти і науки України
Сфера загальної середньої освіти
3Відсутність моніторингу рівня задоволення якістю одержаних освітніх послуг учнями-одержувачами цих послугЗапровадити незалежну оцінку учнів щодо якості надання освітніх послуг у навчальних закладах
4Недієвий механізм соціального захисту вчителівЗапровадити медичне страхування педагогів, надання соціального житла, земельних ділянок
5Відсутність механізму впровадження та фінансування дистанційного навчання у загальноосвітніх навчальних закладахРозробити механізм впровадження дистанційної освіти, що передбачатиме нарахування заробітної плати педагогічним працівникам у відповідності створених класів та груп, наявність захищеного веб-порталу та розміщення інформації, захист персональних даних тощо, внесення зміни до наказу Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року № 466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання»
Сфера професійної освіти
6Відсутність нового ЗУ «Про професійну освіту»Прийняти ЗУ «Про професійну освіту»
7Відсутність коштів у місцевих бюджетах на фінансування закладів професійної освітиФінансування закладів професійної освіти повинно проводитись з обласних та державного бюджетів, а не місцевих, оскільки трудові ресурси використовуються в межах області і ніяк не обмежуються територією громади. 
8Неможливість раціонального використання приміщень закладів професійно-технічної освіти та повного фінансування витрат на їх утримання, розвитку матеріально-технічної бази, здійснення управління ними у звʼязку з гальмуванням процесу передачі навчальних закладів з державної власності до комунальної власності міст-обласних центрів, відсутністю чітко визначених управлінських функційПередати фінансування закладів професійно-технічної освіти на рівень області, як того вимагає концепція регіонального замовлення
Фінансові питання:
9Нестача коштів у місцевих бюджетах на будівництво нових шкіл, облаштування навчальних кабінетів, оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів, у тому числі компʼютерного, навчально-методичного та навчально-технічного забезпечення, відповідно до орієнтовного переліку засобів навчання, затвердженого наказом МОН від 13.07.2017 № 1021, у звʼязку зі значними видатками на зарплату непедагогічних працівників та поточне утримання шкіл, утримання груп подовженого дняПередбачити в освітній субвенції кошти на поточне утримання загальноосвітніх шкіл, оплату праці непедагогічних працівників та енергоносії, оновлення матеріально-технічної бази.
Розробити державну програму з будівництва навчальних закладів.
10Дефіцит освітньої субвенції у звʼязку з недосконалістю формули розрахунку освітньої субвенціїВнести зміни у формулу, що враховувати реальний контингент здобувачів загальної середньої освіти, врахувати години індивідуального навчання дітей.
11Відсутній компенсаторний механізм перекладених на місцевий бюджет державою повноважень, зокрема утримання закладів освіти, оплати праці непедагогічних працівників (окрім оплати праці педагогічних працівників загальноосвітніх шкіл), утримання професійно-технічних навчальних закладівРозробити та запровадити у новому бюджетному періоді такий механізм
12Недосконалий механізм розподілу додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоровʼяПеревести на прямі відносини з державного бюджету бюджетам міст та ОТГ
Правові питання:
13Втрата чинності згідно з наказом МОЗ № 709 від 26.06.2017 року Державних санітарних правил та норм «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах» ДСанПіН 5.5.6.009-98Розробити та прийняти нові нормативи облаштування кабінетів компʼютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних компʼютерах
14Стаття 77 Закону України «Про освіту» регламентує здійснення медичного обслуговування в системі освіти закладами охорони здоров’я, що не передбачає медична реформа. Тим часом медичні працівники, посади яких передбачені штатними розкладами закладів загальної середньої та дошкільної освіти, перебувають поза законом.Врегулювати питання на рівні профільних міністерств.
15Затримка передачі освітніх закладів на баланс ОТГ (районні ради затримують передачу закладів освіти в управління ОТГ)Передбачити в законодавстві відповідальність районних рад за бюрократичне гальмування процесу передачі закладів освіти та їх майна до ОТГ
16Наявність технічних збоїв у функціонуванні електронних систем у галузі освітиУдосконалення державних інформаційних систем (ІСУО, ДІСО, ЄДЕБО тощо) з метою безперебійної роботи, коректного створення звітів, вільного доступу з урахуванням особливостей організації навчального процесу в навчальних закладах різних типів та періодичним перенавантаженням їх у зв’язку із зростанням кількості користувачів тощо
Розробка державних програм фінансування покращення стану безпеки шкільних маршрутів.
17Ускладнений та недієвий механізм проведення процедур закупівельВнести зміни до бюджетного законодавства у частині переведення процедур закупівель для забезпечення закладів освіти в поле протокольно-моніторингових переговорів, передбачити надання переваги місцевим виробникам
18Відсутність Законів України «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту» та ряду підзаконних актів не дають у повній мірі реалізувати вимоги Закону «Про освіту»Пришвидшити їх підготовку та прийняття, зокрема виписати чітке розмежування поняття автономії закладу та її видів
19Неможливість змінити цільове призначення майна закладів освіти, що вивільняється під час оптимізації мережі, для інших потреб громадиВнести зміни до статті 80 Закону України «Про освіту» від 20.12.2018 № 26610-VIII у частині використання не за освітнім призначенням об’єктів та майна комунальних закладів освіти, які були реорганізовані під час оптимізації мережі та не використовуватимуться для освітніх цілей
20Відсутні нормативи щодо наповнюваності закладу загальної середньої освіти на різних рівнях освіти, крім того, гранична наповнюваність класів до 30 осіб не дозволяє виконати вимоги НУШВстановити мінімальні нормативи щодо наповнюваності закладу загальної середньої освіти дітьми. Початкова школа (заклад І ст.) – 10 учнів, гімназія (заклад ІІ ст.) – 40-60 учнів, ліцей (заклад ІІІ ст.) – 150 учнів. Переглянути граничну наповнюваність для класів (для початкових – не більше 20 дітей).
21Неузгодженість Державних санітарних правил і норм для закладів загальної середньої освіти та НУШУзгодити у частині відповідності вимогам НУШ
Кадрові питання
22Недостатнє кадрове забезпечення, у тому числі відсутність управлінських кадрів, наявність вакансій із окремих посад, зокрема працівників інклюзивно-ресурсних центрівФормувати державне замовлення на підготовку педагогічних кадрів відповідно до регіональних потреб.
Повернути у законодавчо-нормативні акти обовʼязкове 3-річне відпрацювання у закладах освіти випускників-бюджетників педагогічних закладів вищої освіти.
Ввести до типових штатних розписів навчальних закладів додатково ставки фахівців, які забезпечать якісну інклюзивну освіту (дефектолог, логопед, практичний психолог, медичний працівник).
Розробити державну програму із забезпечення працівників освіти житлом.
23Визначена нормативами кількість окремих категорій працівників закладу освіти не враховує збільшення контингенту учнів і, як наслідок, не може забезпечити якісне обслуговування дітей. Так, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів» вводиться максимум 1 посада практичного психолога та соціального педагога (у школах міста навчається 1500-2000 осіб) та 2 посади кухаря, якщо харчується понад 200 учнів (у школах міста харчується 400-800 учнів).Внести зміни до зазначеного наказу: ввести додатково по 0,5 ставки  практичного психолога та соціального педагога на кожні 300 учнів та  0,5 ставки посади кухаря за кожні 50 учнів понад встановлені норми, а також передбачити додаткове введення підсобних працівників.
24Відсутність у Типових штатних нормативах закладів загальної середньої освіти посад головного бухгалтера, бухгалтера, фахівця з публічних закупівель. Враховуючи, що заклади самостійно здійснюватимуть кадрову політику, необхідне збільшення кількості штатних одиниць діловода або введення посади інспектора з кадрів.Внести зміни до Типових штатних нормативах закладів загальної середньої освіти
25Відсутні штатні нормативи для нових типів закладів із інтернатними відділеннями, положення про інтернатні відділення, порядок оплати або звільнення батьків від оплати за перебування дітей у нихРозробити та затвердити відповідні нормативно-правові акти

Президент України

Урядовий портал

Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти

Пріоритетні дії Уряду на рік 

Міністерство освіти і науки України

Роз’яснення Міністерства освіти і науки України щодо актуальних у галузі питань

Децентралізаційні процеси в освіті в запитаннях і відповідях

Офіційний звіт про проведення ЗНО 2016

Український центр оцінювання якості освіти

Обласні інститути післядипломної освіти

Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Львівський інститут післядипломної педагогічної освіти

Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського

Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

Комунальний вищий навчальний заклад «Вінницька академія неперервної освіти»

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти

Комунальний вищий навчальний заклад Київської обласної ради «Академія неперервної освіти»

Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

Київський університет імені Бориса Грінченка. Інститут післядипломної педагогічної освіти

Комунальний заклад «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти

Комунальний вищий навчальний заклад «Харківська академія неперервної освіти»

Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Комунальний навчальний заклад «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради»

ДНВЗ «Університет менеджменту освіти НАПН України»

Одеський обласний інститут удосконалення вчителів

Гончар Михайло Васильович

експерт

Аналітичного центру Асоціації міст України

Електронна адреса: m.honchar@auc.org.ua

Тел. (44) 486-30-82

вул. Січових Стрільців, 73, 12 поверх, м. Київ, 04053

Прокрутка до верху
0

Subtotal

 
Перейти до вмісту